Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Але, чуваки! Я вам тут расскажу историю про то, как я купил закладки с кодеином и работал в Сбербанке. Это такой hardcore опыт, что вы вообще забудете, что такое диазы!
Значит, была у меня одна знакомая торговка, да такая вдрызгнутая, штрих нахалка. Она разводить на хоровод всех, кто только о ней слышит. Я с ней встретился, занюхал носом и решил поколоть этот кодир, чтобы сняться с ломок.
Вот такой я мудак, сидел в Сбербанке, снимал деньги, а потом шел и покупал свои витаминчики. А все это время работал с клиентами, как будто себе ничего и не нюхал. Ставил на них улыбку, а в носу скрывал свой секрет.
Могу я сказать, что это было ужасно? Ну, мне было пох, я ведь получал свои деньги и мог залпом закинуть в нос новую порцию радости. Проекты, заявки, все как было, но с закладками в душе и диазами в кармане.
Но самое интересное началось, когда я решил приподнять свою карьеру. Я думал, что я здесь hardcore работник - никто не догадывается, что под моей улыбкой скрывается нос с закладками. И вот я подал заявление на повышение.
Переговорная комната |
Босс |
Я |
Привет, Босс! |
Босс |
Привет! Видел твою заявку на повышение. Я подумал, что у нас вполне неплохой кандидат. |
Я |
Спасибо, Босс. Я приложил все свои силы, чтобы достичь этой цели. |
Босс |
Ну, мне понравилось то, что ты показываешь на работе. Твои результаты говорят сами за себя. |
Я |
Спасибо, Босс, я очень рад это слышать. Я действительно стремлюсь к лучшему. |
Босс |
Я тебя понимаю. Но у нас есть еще одно испытание, которое нужно пройти, чтобы стать нашим заведующим отделением. |
Я |
Какое испытание, Босс? |
Босс |
Нам нужно внедрить новую систему в срочном порядке. Ты должен будет возглавить этот проект и гарантировать успех. |
Я |
Я сделаю все возможное, Босс. Я не подведу вас. |
Босс |
Надеюсь, ты понимаешь, что это серьезная ответственность. Ты должен дать свой 100%. Завтра жду тебя в моем кабинете, чтобы обсудить подробности проекта. |
Я |
Хорошо, Босс. Буду готов. |
Боже мой! Что я только наделал? Как я смог ввязаться в такую историю? Но хер с ним, я же hardcore наркоман-комик! Я всегда находил выход из таких ситуаций.
Я подумал: если я смогу искренне улыбаться клиентам, несмотря на закладки в носу, то смогу и справиться с этим проектом. Я не хотел подводить своего Босса, который доверил мне свое доверие.
Полгода прошло и вот, проект был успешно запущен. Я испытал волшебное чувство достижения, зная, что я смог совместить работу и свою зависимость от закладок. Но что-то внутри меня все равно шептало: "Время меняться, чувак. И я понял, что он был прав.
Я решил уволиться с работы в Сбербанке. Босс был огорчен, но понимал меня. Он сказал: "Удачи, парень. Надеюсь, ты сможешь найти себя и осуществить свои мечты". И этот разговор с Боссом стал для меня мощным стимулом для перемен. Нельзя долго оставаться в hardcore режиме, особенно, когда это касается нашего здоровья и будущего. Жизнь - это большая сцена, где каждый из нас может стать комиком или героем своей истории.
А что же я делаю сейчас? Я решил заняться комедией на полную катушку! Теперь я несу радость людям, не используя закладки и диазы. И я понял, что моя зависимость была просто плохой шуткой, которую я разыгрывал сам с собой.
Знаете, я все равно иногда вспоминаю свое время в Сбербанке. Там было много замечательных людей и интересных моментов. Но я понял, что для меня это была всего лишь глава в моей истории, которая привела меня к новым высотам.
Вот так, ребята. Будьте смелыми и ищите свои пути. Не сидите на месте, развивайтесь и ищите свое счастье. И помните, что даже самая hardcore зависимость может быть побеждена, если вы настолько сильны, чтобы отпустить ее.